«Ржунимагу», або ще раз про російську інтернет-граматику

Будь-який російськомовний користувач інтернету знайомий із цим колись модним мережевим жаргоном. «В Бобруйск, жыфотное!», «выпей йаду», «пацталом», «фтопку» — усе це так звана «мова падонків», що виникла в інтернеті. Про це явище написано чимало наукових статей: його критикують, вивчають і досліджують, із ним намагаються боротися.

Заклики рятувати рідну мову лунають дедалі частіше. Ми ж хочемо поговорити про те, як цей дивний жаргон впливає на сучасну граматику й російську мову загалом.

Ідеї навмисно неграмотної «мови падонків» поширюються так швидко, що вже можна цілком серйозно побоюватися епідемії інтернет-безграмотності. Останнім часом дедалі частіше з’являються центри, компанії та видання з оригінальними назвами на зразок «MISсия», «DOSье», «POLYграфия», «IMидж» або «NEWости». Це дивне змішування мов стало настільки звичним, що правильне написання назви російською незабаром може сприйматися як поганий тон. Тому ми наважилися нагадати про засадничі правила російської граматики.

Виявляється, у російській мові не можна змішувати в одному слові елементи або літери різних мов. Отже, усі ці «newости», «web-дизайнеры» та «e-почты» — не нова мова, а звичайна неграмотність.

Не можна також вилучати дефіс зі сполук, у яких його вимагають правила російської мови. Наприклад, написання «веб дизайнер» або «интернет реклама» порушує норму, а отже, є неграмотним.

Нагадаємо й про те, що в кінці заголовка, який складається з одного речення, крапку не ставлять.

Схоже, більшість сучасних інтернет-користувачів зовсім забули, що в російській мові є і дефіс, і тире. Проте існують цілком чіткі правила, які визначають, коли потрібно ставити тире, а коли — дефіс. І ніяк інакше.

До речі, механічно застосовувати самі лише правила транслітерації, не зважаючи на норми російської мови, — теж поганий тон. Такі поширені вислови й назви, як «Иванушки Интернэшнл», «ЮС арми» та подібні, насправді є ще одним виразним прикладом неграмотності.

Більшість аналітиків вважає, що нинішня мода на знущання з власної мови не завдасть російському мовленню істотної шкоди. Зазвичай мова очищується сама: наприклад, масове захоплення французькою мовою в XIX столітті майже не вплинуло на повсякденне мовлення. Можна сподіватися, що й «мова падонків» так само безслідно зникне. Непокоїтися варто передусім про власну культуру, адже бути неграмотним зрештою просто соромно.