Такі різні замовники

Про те, хто може запропонувати послуги копірайтингу, вже сказано достатньо, усі різновиди побратимів по перу — точніше, по клавіатурі — разом з їхніми спільнотами й організаціями вже ретельно вивчили, проаналізували та розклали по поличках.

Натомість клієнти, які перебувають «по той бік барикад», часто залишаються темними конячками. Адже нікому не спаде на думку вимагати від замовника резюме або портфоліо. А замовники теж бувають різними, і більш-менш досвідчені копірайтери знають: якщо працювати з одним клієнтом — суцільне задоволення, то з іншим — собі дорожче. Отже, спробуймо розібратися, якими бувають замовники.

Перший тип — професійні клієнти. Найголовніша їхня перевага — уміння чітко й зрозуміло формулювати завдання авторові, а це значно полегшує працю копірайтера. Досвідчений замовник надає не лише тематику й обсяг тексту, а й інформацію про його призначення, цільову аудиторію сайту, бажану стилістику, рекомендації щодо характеру подання матеріалу, посилання на ресурси, статті з яких відповідають його вимогам, тощо. Загалом що більше вихідної інформації ви надаєте, то більша ймовірність отримати те, чого хочете.

Робота стає легшою й пліднішою. Якщо й автор є хорошим фахівцем, то такою співпрацею залишаються задоволені обидві сторони, і часто вона стає постійною. Професійний замовник може попросити автора дещо змінити у своїй статті. У цьому немає нічого страшного. Така «робота над помилками» піде копірайтерові лише на користь і навчить його точніше розуміти вимоги замовника. Знайти такого клієнта — велика удача для автора, адже у співпраці з ним він стає майстром.

Другий тип клієнтів завжди хоче отримати максимальну якість за мінімальною ціною. На жаль, таке навряд чи можливо. Відгукнутися на подібну пропозицію може лише незатребуваний автор або новачок, щоб було що опублікувати в портфоліо. Ані перше, ані друге не обіцяє високої якості. Дуже показовий недавній приклад, який мені трапився на одному із сайтів для фрилансерів. Певний користувач системи оголосив пошук копірайтерів для написання статей на визначену тематику. Ціна — 50 центів за тисячу знаків. І що б ви думали? Можливо, автори обурилися такою негідною пропозицією, неповагою до праці копірайтерів і порадили вебмайстрові самому писати за такі гроші? Нічого подібного, знайшовся не один десяток охочих. Але цей випадок не був би таким наочним, якби не продовження. Рівно через два тижні той самий користувач публікує оголошення з таким самим текстом: очевидно, серед 30 людей, які писали за 50 центів, не знайшлося жодного здатного створювати більш-менш якісні статті. Тут уже досвідчені копірайтери не полінувалися залишити свої коментарі про те, скільки ж можна наступати на ті самі граблі.

Ще одна категорія клієнтів — новачки. Досить часто їхні завдання формулюються, м’яко кажучи, не зовсім чітко. Не можу не навести оголошення, яке трапилося мені буквально вчора. Цитую: «Потрібен переклад. Терміново». І все: ані обсягу тексту, ані тематики, ані конкретики щодо строків, не кажучи вже про мовну пару. І хоча цей приклад не про копірайтинг, а з дуже близької сфери, він наочно показує, як не потрібно писати оголошення.

Однак я б не стала категорично висловлюватися про всіх клієнтів-новачків. Так само як автор-початківець може зростати під керівництвом досвідченого замовника, так і клієнт за допомогою грамотного копірайтера зможе швидко розібратися в усіх тонкощах роботи.

У своїй роботі авторам нерідко доводиться стикатися з усіма трьома типами замовників. Якщо з клієнтами-професіоналами працювати легко й приємно, а клієнтам-новачкам потрібно допомогти стати професіоналами, то любителі дешевого контенту нагадують попа з пушкінської казки про Балду. Вони не лише витрачають свої гроші й час фактично без користі, а й виявляють неповагу до праці справжніх копірайтерів та сприяють тому, що величезна частина інтернету перетворилася просто на звалище третьосортного контенту.